Світлій пам’яті вчителя…

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається. Не існує тих слів, щоб висловити біль, горе, від якого плачуть наші серця. Ми сумуємо за нашою колегою Надією Михайлівною Тимчак. Не можемо повірити в те, що навіки перестало битися її турботливе серце.
Вона щоденно поспішала до школи. Елегантна , життєрадісна , усміхнена , мудра , щира, весела …. Тут ще кожна сходинка пам’ятає її кроки, кожний куточок класних кімнат ще чує голос Надії Михайлівни, яка своїм вогником любові запалювала душі дітей, колег. Запалила, а сама зовсім тихо й непомітно відійшла у безкінечну вічність. Вона вже ніколи не повернеться до рідної домівки, до рідної школи, не зустріне нас із усмішкою.
Пішла з життя вчитель з великої літери, Людина чуйна, добра, мудра…. Надія Михайлівна простеляла дорогу у доросле життя випускникам, засівала добром і мудрістю душу кожної дитини. Любили і поважали її колеги, батьки, учні за чуйне і добре серце, за материнську теплоту і розуміння. Всі її пам’ятали і завжди дякували за науку. Вона рада була добрим словам подяки. У кожному учневі вона залишила частку свого серця.
У серцях вдячних учнів, колег-педагогів і просто гарних друзів вона залишиться назавжди сповненою життя і наснаги!
Улюблена Вчителька і Наставниця – саме такою ми пам’ятатимемо Надію Михайлівну!
Із болем у серці ми визнаємо, що вже ніколи не отримаємо її підтримки, не почуємо її влучних жартів та не скористаємося її мудрою порадою.
Дякуємо Вам за все….

Вічна Вам пам’ять, Надіє Михайлівно!