Правила поведінки в натовпі

Останнім часом рівень напруженості у суспільстві зростає. У зв’язку з цим, актуальність вивчення психології натовпу набуває велику значущість для населення.. У зв’язку з цим, актуальність вивчення психології натовпу набуває велику значущість для населення. На запрошення психолога школи, психологи Управління ДСНС Наталія Гесюк та Марія Шершньова навчали 29 листопада учнів 9-11-х класів нашої школи правил поведінки у натовпі. Адже люди, охоплені загальною панікою, схильні перебільшувати значення небезпеки, вони не замислюються і не намагаються шукати інших рішень. Вони просто біжать і під час цього здійснюють несумісні з розумом вчинки.
Як вижити у натовпі?
Від натовпу, аварії, що стихійно утворилася на місці, або іншої події, намагайтеся триматися чимдалі.
У перші хвилини знаходження в натовпі викиньте парасольку і сумку. Зніміть аксесуари, якщо є побоювання, що вас випадково можуть ними задушити. Це відноситься до шарфів, краваток і хусток. На одязі застебніть блискавку і усі наявні ґудзики. Якщо ви щось втратили, не намагайтеся це підняти: ваше життя набагато дорожче найціннішої речі.
Стримайте свою цікавість. Якщо ви опинилися в натовпі випадково, постарайтеся якнайшвидше з неї вибратися.
Якщо шлях до відступу вже відрізаний, не впадайте в паніку і постарайтеся уникнути хоч би просування в центр натовпу або в групу особливо активних учасників. Якщо натовп куди-небудь попрямував, уникайте наближатися до огорож і стін, ухиляйтеся від тумб, стовпів і дерев. Інакше вас можуть просто роздавити.
Не хапайтеся за нерухомі предмети, оскільки при цьому можна поранити руки. Слід уникати скляних вітрин і всього, що може бути розбито, перекинуто або розгромлено.
Завчіть напам’ять 1-2 номери телефонів когось із ваших родичів чи близьких родичів. Якщо мобільний зв’язок пропаде (таке буває при великому скупченні людей), заздалегідь домовтесь, де ви маєте зустрітись.
Якщо вас збили з ніг, треба прикрити руками голову і спробувати негайно встати. Для цього необхідно швидко підтягнути ноги до корпусу, напружити усі м’язи, і звестися на ноги різким ривком. Якщо ви впали на коліна, то упріться усією стопою в землю і різко прогніться, використовуючи при цьому рух натовпу. Якщо спроби звестися на ноги виявилися безуспішними, згорніться на боці калачиком, сховавши голову між колінами і прикривши потилицю руками.
Якщо натовп щільний, але нерухомий, з нього можна спробувати вибратися, використовуючи психо-соціальні прийоми, наприклад, прикиньтеся хворим, п’яним, божевільним, зробіть вид, що вас нудить і так далі. Коротше кажучи, потрібно змусити себе зберігати самовладання, бути інформованим і імпровізувати.

Як вивчити уроки без стресу. Поради батькам

Дитина з 1 класу повинна знати, що уроки – це її особиста справа. І що вчиться вона не для мами з татом, бабусі з дідусем, а для себе. Домашні завдання – справа дитини і вона вільна вибирати, готувати їх чи ні. Тому іноді дайте дитині можливість зіткнутися з наслідками власної безвідповідальності. Тільки коли дитина стикається з наслідками своїх дій або бездіяльності, вона може дізнатися реакцію світу. Тільки так малюк розуміє, що зробив помилку або проступок.

Постарайтеся зрозуміти дитину

Розберіться в тому, чому не хочеться вчити уроки. Буває, школяр не хоче вчити жоден предмет. Дізнайтеся у малюка, чому з цим такі проблеми. Можливо, йому важко дається або дитина посварилася з учителем.

Не забувайте про відпочинок

Не вимагайте робити уроки відразу після школи, дайте можливість дитині відволіктися, переключитися і розслабитися. Добре, якщо в цей час дитина буде гуляти на свіжому повітрі, обідати або гратися з друзями. Деяким дітям, можливо, слід прилягти й поспати.

Придумайте ритуал

Постарайтесь перетворити виконання домашніх завдань в щоденний ритуал, що відбувається в певну годину в одному і тому ж місці. Кращий час для виконання домашніх завдань – з 15.00 до 17-18.00. Хоча тривалість занять може бути різною (в залежності від віку).

Повинні бути перерви

У школі між уроками теж роблять перерви, та й ви на роботі час від часу відволікаєтеся попити чай, поговорити. Привчіть дитину до таких 5-10- хвилинних перерв між виконаними завданнями. Особливо важливі перерви для молодших школярів.

Присутність або перевірка

Молодшим школярам набагато легше виконувати домашнє завдання в присутності батьків. Адже дитині ще важко організувати свою роботу, і ще вона потребує схвалення зробленого. Дорослий, якому дитина довіряє, заспокоює своєю присутністю і підживлює віру дитини у свої сили. Як тільки дитина зможе справлятися без мам і тат, вона неодмінно відмовиться сама від їхньої допомоги . Тут важлива поступовість. З часом домовтеся, що малюк сам робить деякі легші завдання, а складні з вами разом. Ще пізніше домовтеся, що дитина все виконує самостійно, а вам приносить тільки на перевірку. Хваліть свого школяра за самостійне виконання!
Чернетку рекомендується використовувати не завжди, а тільки для виконання окремих завдань (для тренування).
Не можна примушувати дитину переписувати всю роботу цілком, якщо вона допустила незначну помилку – навчіть її акуратно її виправляти. Ніколи не робіть завдання замість дитини Принцип простий: РАЗОМ, але не ЗАМІСТЬ. Дорослий разом з дитиною може подивитися, що задано, спланувати роботу, допомогти почати її … і зайнятися своїми справами, уточнивши, що буде поруч, якщо дитині знадобиться допомога.

Контролюючи кожен крок дитини, дорослий позбавляє його можливості стати самостійним і знімає з нього відповідальність.
Виділіть час на додаткові заняття

Зверніть увагу на те, що дитині дається складніше всього, і позайматеся з нею у вихідні. Спокійно, не кваплячись поясніть те, що малюк не розуміє, дайте кілька додаткових завдань. Незабаром ця тактика дасть результат!

Поговоріть відверто з дитиною

Розкажіть їй про свої шкільні роки, про те що ви любили, що – ні, що виходило, а що викликало труднощі. Розкажіть, як справлялися з цими труднощами, щоб малюк зрозумів, що не все відразу виходить, що слід докласти зусиль, перш ніж щось вийде. Якщо школяреві не подобається вчитель, постарайтеся підібрати слова і пояснити, що люди бувають різні, і вчитель – це теж людина, зі своїми перевагами і недоліками. Вислухайте дитину і підтримайте в її почуттях. Іноді в особливо складних ситуаціях, варто поговорити з учителем.

Репетитори в крайньому випадку

Репетитор допоможе тільки тоді, коли ви бачите, що дитина явно відстає від шкільної програми і у вас для цього є підтвердження вчителя і власні спостереження. Але якщо малюк нарівні з однокласниками, не варто перевантажувати його багатьма додатковими заняттями. Занадто великий обсяг знань може просто втомити дитину і викликати у неї протест.

Терпіння і ще раз терпіння

Щоб з терпінням було простіше, не будуйте очікувань, приймайте дитину такою, якою вона є. Змиріться з тим, що їй не подобається математика, а пише “як курка лапою”. Зате у вашої дитини є багато інших плюсів, і щось у неї виходить найкраще. Слід тільки це побачити і підтримати!

Корисне посилання – http://dityinfo.com

Дитяча лінь: причини і методи боротьби

Не хочу! Не буду! Як часто батькам доводиться чути ці слова від дітей. Або просто спостерігати як улюблена дитина віддається абсолютному неробству, нічим не цікавлячись, забуваючи про відповідальність, ігноруючи свої обов’язки і не бажаючи робити абсолютно нічого. Давайте розбиратися, чому це відбувається і як з цим боротися. Що таке дитяча лінь і як з нею впоратися читайте у нашій статті.
Дитяча лінь – причини.

Причини дитячої ліні – надмірна опіка

Причин дитячої ліні – безліч. Однак найголовніші з них базуються на неправильній поведінці батьків. Задумайтесь, як часто ви перехоплювали у свого малюка ініціативу: «Ти ще маленький, я сама все приберу!», «Не чіпай, бо зіпсуєш!», «Не бери чашку – розіб’єш!». У таких ситуаціях батьки позбавляють дитину ініціативи і не дозволяють їй займатися якою-небудь справою, припускаючи, що самі впораються швидше. В такому випадку у малюка може і зовсім пропасти бажання прагнути до самостійності: навіщо, якщо все одно не дозволять або назвуть «незграбою»?

Причини дитячої ліні – особливості темпераменту. Роздумуючи над тим, чи ледача ваша дитина чи ні, не забудьте зупинитися на оцінці її темпераменту. Можливо, ваш малюк – холерик або сангвінік. Тоді стає зрозумілим, чому йому не вдається робота, що вимагає концентрації уваги і посидючості. Швидше таку роботу виконає зосереджений флегматик або меланхолік. Однак для дитини з названими типами темпераменту важко буде виконати завдання, де необхідна швидкість реакції і активне спілкування.

Причини дитячої ліні – нудьга.

Причиною ліні буває і банальна нудьга. Діти завжди дуже рухливі: їм потрібно постійно бігати, щось придумувати і кудись вихлюпувати свою енергію. Якщо ж батьки або вихователі в дитячому садку постійно змушують їх сидіти тихо і не заважати, то веселі і допитливі діти перетворюються в сумних і безініціативних.
Іноді зустрічаються ситуації, коли дитина не може виплеснути свою енергію в дитячому садку і, приходячи додому, хоче вдосталь набігатися і награтися, а батьки замість цього змушують займатися нудними справами – наприклад, прибирати іграшки. Схожа ситуація виникає, коли вечірню прогулянку з дитиною мама з татом замінюють на перегляд телевізора: малюкові не вдається виплеснути свою енергію – він ображається, злиться і, безумовно, ні про яке задоволення від допомоги по дому в такому випадку вже не може бути й мови. Причини дитячої ліні – нерозуміння

Часом діти просто не розуміють, для чого потрібно виконувати ту чи іншу роботу. Навіщо збирати іграшки, якщо завтра їх знову потрібно буде діставати? Навіщо вранці заправляти ліжко, якщо ввечері знову потрібно буде розстеляти? Так відбувається, коли батьки просто вимагають від дитини дотримання порядку, але не пояснюють, чому це важливо.

Причини дитячої ліні – незацікавленість.

Часто дитина не хоче братися за ту чи іншу справу, тому що вона просто нецікава. Батькам необхідно мотивувати дитину, викликати бажання взятися за яке-небудь заняття, визначити мету. Тоді діти будуть прагнути до досягнення кінцевого результату, а він в свою чергу буде приносити їм задоволення.

Причини дитячої ліні – страх невдачі.

Можливо, дитина не береться за якусь справу тільки тому, що відчуває страх невдачі. Тут вже проблема в невпевненості в собі, ймовірно, навіть в низькій самооцінці.

Як боротися з дитячою лінню

Не забувайте, що діти копіюють поведінку батьків. Якщо ви замість приготування вечері замовляєте піцу додому, залишаєте на ніч брудний посуд в раковині, вечірню прогулянку замінюєте на «просиджування» за комп’ютером або на перегляд телевізора, а замість ранкової зарядки ніжитеся в ліжку зайві двадцять хвилин – дитина просто бере з вас приклад! Вам потрібно змінити власну поведінку, щоб малюк рівнявся на вас. Заохочуйте самостійність дитини і пам’ятайте, що надмірна опіка лише шкодить. Нічого страшного не трапиться, якщо малюк підмете підлогу не так чисто, як це зробили б ви, або ж розіб’є одну чашку з сервізу, поки розставляє їх в серванті. Це не біда і не трагедія!

Не карайте примусовою працею («За непослух сьогодні будеш мити посуд!», «Не зробив уроки – йди прибирай в кімнаті!»). Такі покарання відвернуть дитину від будь-якої роботи і викличуть абсолютне небажання працювати. А небажання працювати, в свою чергу, породить лінь.
Частіше давайте дитині дрібні доручення, тільки робіть це не наказним тоном, а в формі прохання. Так дитина відчує, вашу довіру – це підвищить її самооцінку. Не сваріться, якщо щось не виходить з першого разу, краще спокійним і доброзичливим тоном поясніть, як можна все виправити.

Складіть розклад домашніх справ для всіх членів сім’ї і навчіть дитину його дотримуватися, закріпіть за нею кілька посильних занять. Але не забувайте виконувати розклад і самі! В іншому випадку, спостерігаючи за вами, малюк одного разу заявить, що не хоче сьогодні прибирати іграшки і зробить це завтра, бо втомився.

Завжди заохочуйте прагнення дитини допомогти вам. Пам’ятайте, що лінь розвивається саме тоді, коли ви забороняєте щось робити. Виконуйте домашні справи разом з дитиною, придумуйте ігрову форму для звичайних справ і не забувайте завжди хвалити дитину за допомогу.

Корисне посилання – http://dityinfo.com

Якщо діти не слухають

Виховання – це завжди виклик, тому що воно покликане формувати характер і поведінку дітей. Важливо пам’ятати, що ідеального способу виховання просто не існує. Усі батьки вчаться методом підбору. Гарне виховання полягає в тому, щоб залишатися відкритими для навчання, і ніколи не вважати себе ідеальними батьками, що вже роблять все можливе. Ми всі вчимося на помилках.

Немає ідеальних батьків і немає ідеальних дітей! Цей милий карапуз, яким ми милувалися, хитаючи на руках, тепер кидається на підлогу в істериці. Однак, коли діти погано поводяться, важливо пам’ятати, вони роблять це не тому що вони ненавидять вас. Це лише знак того, що ваш малюк росте і намагається бути незалежним.

Діти підкоряються розпорядку і вказівкам протягом усього дня в дитячому садку і школі, і дім – єдине місце, де вони можуть розслабитися. Яким чином ми можемо направляти їх, не утискаючи зайвий раз.

Діти Вас не слухають – зробіть рутину розвагою

Гумор може перетворити виховання в розвагу і для дитини і для батьків. Можна давати інструкції кумедним тоном, наслідуючи героя мультфільму або виконуючи комічний танець, який піднімає настрій і мотивує дітей на те, щоб виконати свої обов’язки. Звичайне чищення зубів можна перетворити на гру, почавши його з пісні про користь цієї процедури, або покорчити пики в момент самої процедури. Діти Вас не слухають – присядьте до їїх зросту

Хоча це здається цілком природним – розмовляти з дитиною зверху вниз. Але ми повинні пам’ятати, що на дитину це може діяти лякаюче. І вона сфокусується саме на цьому неприємному відчутті, а НЕ ваших словах.

Діти Вас не слухають – зупиніться … І слухайте

Якщо ми хочемо, щоб наші діти слухали нас, ми повинні бути хорошими слухачами в першу чергу. Так що будьте уважні, коли ваші діти розповідають вам різні речі, які вони робили впродовж дня. Коли вони показують що-небудь, важливо зупинитися незалежно від того, що ви робите, вислухати їх і відповідно відповісти. Ваша неуважність травмує дитину.

Діти Вас не слухають – ставтеся до дітей з повагою

Якщо Ви хочете, щоб ваші діти слухали і поважали вас, для початку ви повинні продемонструвати їм повагу. Діти вчаться, спостерігаючи. Щоб заробити повагу, Ви повинні поважати їх. Якщо ваша дитина підходить до вас з питанням, зупиніться, подивіться дитині в очі і дайте їй відповідь. Це показує дітям, що для вас важливі їхні справи. А наступного разу, коли вам знадобиться увага дитини, вона зупиниться і вслухається в те, що ви їй говорите.

Діти Вас не слухають – обговоріть заздалегідь зв’язок між проступком і покаранням.

Чітко обговоріть можливі порушення і наслідки. Наприклад, якщо вашій дитині дозволено грати у відеоігри протягом години, вона повинна зупинитися точно по годинах і прибрати за собою. Якщо комендантська година порушена, наслідок – ніяких відеоігор протягом певного проміжку часу. Покарання повинні бути розумними і відповідати віку дитини.

Діти Вас не слухають – старайтесь не забороняти емоцій

Не говоріть: «не плач!». Зрозумійте, дитина засмучена.
Заборона емоцій може пригнічувати. Якщо дитина кричить, бо бабуся і дідусь поїхали, не варто забороняти цього. Дитина засмучена, і ми повинні визнати це. Краще втішити вашу дитину і запевнити її, що бабуся і дідусь приїдуть ще.

Діти Вас не слухають – не кричіть на дитину

Якщо дитина знаходиться в процесі чого-небудь. Наприклад, дивиться телевізор, підійдіть до неї, почекайте кілька хвилин до наступної рекламної паузи і потім попросіть, щоб вона вимкнула його, оскільки пора обідати. Не можна очікувати від дітей, що вони зупинять гру в цю ж хвилину. Поважайте те що вони роблять.

Діти Вас не слухають – дотримуйтеся свого слова

Бути ствердним і послідовним – важлива частина виховання. Якщо ви приймаєте рішення, дотримуйтеся його. Якщо ви кажете: “Я не візьму тебе в гості, якщо ти не закінчиш свою домашню роботу” – дотримуйтеся цього. І не давайте обіцянок, якщо ви не готові їх виконувати. Інакше діти будуть легковажно ставитися до того, що ви говорите. Діти Вас не слухають – просіть пробачення, жалійте і хваліть тільки коли це необхідно

Ми очікуємо, що наші діти будуть просити вибачення тільки тоді, коли роблять щось не так, але це важливо і для нас – просити вибачення саме коли ми не праві. Ваша дитина повинна знати, що немає ніякої альтернативи слову «вибач» у разі неправильного вчинку або висловлювання. І на батьків це також поширюється. У той же час не забувайте говорити «дякую». Але не просіть пробачення, не дякуйте і не шкодуйте дитину без необхідності. Інакше ваше “розумниця” знеціниться і сприйматиметься буденно.

Діти Вас не слухаються – сприймайте думку дитини серйозно

Наступний аспект поваги – поважати думку дитини. Тільки слухати її – недостатньо. Важливо приймати до уваги її бажання і небажання. Якщо вашій дитині не подобається конкретне заняття-хобі, не нав’язуйте його тільки тому, що вам хочеться. Якщо ваша дитина говорить вам, що їй не подобається няня, не ігноруйте цього. Діти наївні і час від часу живуть у своєму вигаданому світі, але важливо перевірити факти перед тим, як зім’яти і викинути їх в урну.

Діти Вас не слухають – нагороди необхідні

Заохочення не менш важливі, ніж дисциплінування. Є тонка лінія різниці між нагородою і хабаром, яка повинна бути чітко зрозуміла. У той час як хабар дається під тиском, нагорода дається з задоволенням. Підкуп дитини морозивом, щоб вона не дуркувала в супермаркеті, принесе більше шкоди, ніж користі. Нагороди – це не шоколад/морозиво або навіть відеоігри, які можуть зіпсувати дитину. Нагороди призначаються, щоб мотивувати дітей. Приклад: «Діти, якщо ви приберете вашу кімнату швидко, ми зможемо подивитися ваше улюблене кіно ввечері.»
Корисне посилання – http://dityinfo.com

У ДИТИНИ ІСТЕРИКА В МАГАЗИНІ? ЩО РОБИТИ, ЩОБ НАЗАВЖДИ ПРО ЦЕ ЗАБУТИ?

Спробуйте зрозуміти причини виникнення істерики у вашої дитини. Нам, батькам, треба знати це, оскільки тоді легше сприймаються самі капризи, ми не дратуємось і своєю поведінкою і діями ще більше не роздуваємо дитячу істерику.

Отже, які можуть бути причини:
1. Коли у дитини виникає істерика, одразу треба звернути увагу на фізіологічні моменти – можливо дитині жарко, вона хоче їсти чи пити, втомилась (оскільки ви вже другу годину ходите по магазинам). Якщо вони мають місце, якомога швидше спробуйте виправити ситуацію і усунути фізіологічний дискомфорт.

Всідіти егоцентричні по натурі– це значить, що вони нездатні дивитись на все що відбувається навкруги з точки зору інших людей, вони не можуть поставити себе на місце інших. Звичайно це все не тому, що вони не хочуть, а просто банально не можуть в силу особливостей розвитку психіки. Отже, діти не здатні зрозуміти, що може не вистачити грошей на продукти, через те що буде куплена іграшка і будуть вимагати свого, бо вони так ХОЧУТЬ.
У маленьких діток щене розвинене відчуття часуі коли їм відмовляють, то вини думають, що відмова розповсюджується на «взагалі», тобто їм тяжко зрозуміти, що завтра чи ввечері можна буде купити щось (чи з’являться гроші, чи зайдете в магазин, де ви знаєте ця іграшка набагато дешевша).
Якщодіти не розуміють слово «Ні»,тобто коли малеча не звикла, що їй відмовляють є ризик виникнення істерик не лише в магазині, а і в будь-якому іншому місці. Це тема меж і правил. Дитина перевіряє батьків, вибудовує межі дозволеного. Це окрема тема, на яку будуть окремі рекомендації.
Ще одна причина – ваш малюкманіпулює.Він сформував для себе зв’язок «якщо підключу сльози і плач – досягну свого».

Безпосередньо під час приступу істерики треба всім своїм видом показати дитині, що ви:

а) твердо стоїте на своєму;

б) слізьми і плачем дитина не досягне свого;

в) любити свою дитину навіть “таку”.

Це означає, щобез приниження, фізичного і вербального насилля, криків дати дитині «перебіситись»при цьому СПОКІЙНО! стоячи поряд (можна займатися своїми справами – читати етикетку чи говорити по телефону, але мати дитину в полі зору).
Якщо дитина довгий час не може прийти в себе, ви можете сказати, що вамне подобається така її поведінка (а не сама дитина), і якщо вона не припинить, то ви її силою заберете з магазину додому!Важливо попередити, а потім і вчинити так як сказали! Повірте, таке доведеться зробити всього пару разів. Якщо ви робите все правильно істерики ставатимуть менш частими та менш тривалими. Діяти за таким планом інколи заважають почуття сорому, страху – «що подумають інші», «він б’ється головою, який жах, що скажуть інші». Намагайтеся відкинути ці почуття і сконцентруватись на власній дитині.
Якщо дитина вас чує, то ви можетесказати, що ви поряд, чекаєте коли дитина заспокоїться і чекаєте, коли зможете її обняти.
Якщо дитина більш менш заспокоїлась можнаспробувати пояснити причину відмови.Крім того, треба дати можливість дитині зрозуміти, що ви її розумієте. Часто діти думають, що ми просто не знаємо, що вони хочуть, та коли ми скажемо, озвучимо це їм, наприклад, «Назар, я тебе почула і зрозуміла – ти хочеш машину, але в мене є гроші лише на продукти», сприйняти відмову легше.

Важливо попередити прояви істерик в магазині. Як це зробити:

Перед тим як йти до магазинуобговоріть з малюком, що ви будете купляти, порадьтесь з ним і, якщо дитина доросла – визначте скільки грошей ви витратите. Наприклад, ми з моїм 2-річним сином пишемо списки – я свій, а він свій (звичайно він просто малює, але ним це сприймається як важлива справа!)
Якщо ви відчуваєте, що ваша дитина, ще може влаштовувати істерики в магазині,нагадайте їй якої поведінки ви від неї очікуєте безпосередньо перед дверима магазину(не хватати все з поличок без просу, не кричати…)
Коли обираєте товар, попросіть дитину знайти необхідний(інколи можна зробити вигляд, що ви не можете щось знайти). Таким чином малеча відчуває відповідальність і свою значимість. Крім того, вона занята і тому нудитись в неї просто немає часу.
Якщо в магазині малюк чогось дуже хоче і ви бачите, що істерика “не за горами” –дістаньте олівець з листочком і напишіть в його власному «Списку бажань» і скажіть, що наступний раз (або коли ви вирішите) ви врахуєте його бажання і розрахуєте на це гроші. Таким чином дитина розуміє, що ви почули її і потурбуєтесь про те, що вона хоче. Ще один варіант, як можна вчинити, якщо дитину дуже зацікавила іграшка, яку ви не планували купляти – сказати «Яка гарна річ!Давай ми напишемо листа Дідові Морозу і розкажемо про цю річ – давай роздивимось її якомога краще, щоб описати всі деталі.» Звичайно, другий спосіб працює з молодшими дітьми допоки вони вірять в Діда Мороза.
Буває так, що черги біля каси надзвичайно великі і малюк втомлюється стояти. Спробуйтепридумати нескладні ігри – порахувати, що купили, визначити, які кольори переважають, перечитати список… варіантів ігор дуже багато, все залежить від вашої фантазії.
Не забудьтепохвалити свою дитину на виході із супермаркетуза гарну поведінку. Звичайно похвала повинна бути описовою. Якщо ви будете дотримуватись цих нескладних рекомендацій, то найближчим часом ваш похід до магазину з малечею буде не каторгою, а цікавим та пізнавальним заняттям!

Корисне посилання – https://dytpsyholog.com/2015/05/03/у-дитини-істерика-в-магазині-що-робити/