Пам’яті Любомира Крупи

15 жовтня відбувся захід, присвячений Любомиру Левковичу Крупі – історику, педагогу, громадському діячу та військовому, випускнику нашої школи, який прожив лише 47 років, але залишив помітний слід у науковому й громадському житті України. У вирішальний для країни час він без вагань пішов на війну, бо знав, що він повинен бути там, повинен рятувати чужі життя. Тільки не знав, що ціною власного…  Його життєве кредо було простим і глибоким: «Честь — собі, життя — Богові і Україні». Він боровся за Україну! Він стояв на сторожі Волі та Незалежності. Заради на, твого життя і твоєї свободи він віддав своє життя.

До нас завітала його вдова Ірина Володимирівна, яка поділилася з присутніми спогадами про свого чоловіка. Також учні переглянули документальний фільм про Героя.

Захід провели учні 9-В класу Ярина Червінська, Андрій Бойко, Максим Брянка, Дарина Гбур.

Пісню “Україно, молюся за тебе…” виконали учні 6-А класу Аліна Ленько і Тарас Півторак

Любомир Левкович Крупа народився 2 вересня 1975 року в селищі Велика Березовиця на Тернопільщині в інтелігентній родині: батько – відомий поет і громадський діяч Левко Крупа, мати – учителька-філологиня Марія Крупа. З дитинства він чув у домі розмови про книжки, історію, українське слово.

Після закінчення Тернопільської загальноосвітньої школи №8 він вступив на історичний факультет Тернопільського педагогічного інституту. Там виявилися його організаторські здібності – він створює студентське товариство «Забуті могили», яке шукало й доглядало поховання українських січових стрільців та воїнів УПА, а згодом очолює культурно-історичне товариство «Обереги». Для молодого студента історія була не лише навчальною дисципліною – це була справа честі й служіння пам’яті народу.

У 2003 році Любомир Крупа захистив кандидатську дисертацію у Чернівецькому університеті. Як педагог понад півтора десятиліття викладав у Тернопільському комерційному інституті (згодом університеті), де став проректором з виховної роботи, а також у Тернопільській духовній семінарії ім. Йосифа Сліпого.

Любомир не обмежувався наукою. Він працював у Інституті національного відродження, був активним у культурно-просвітницькому середовищі Тернополя, у 1990-х роках – членом УНА-УНСО. У 2014 році очолив департамент освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, у 2015–2020 роках був заступником голови Тернопільської обласної ради, двічі обирався депутатом. Саме він ініціював рішення облради про створення територіальної оборони – фактично передбачивши майбутні виклики безпеці.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, науковець і посадовець не залишився осторонь – 12 березня 2022 року він добровільно став до лав 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Побратими знали його під позивним «Кіт» – спокійний, витривалий кулеметник, який умів підтримати товариша словом і гумором.

23 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині Любомир Крупа загинув від підриву на ворожій міні.

За заслуги перед краєм йому присвоєно звання Почесного громадянина Тернопільської області (посмертно, 2024).